Личный кабинет

Имя

Пароль

Запомнить меня


Забыли пароль?
Зарегестрироваться

Опросы:

Какую информацию вы хотели бы чаще видеть на нашей страничке?

Новости фонда, новости о мероприятиях
Новости о подопечных фонда
Информацию о нуждах онкобольных и онкоотделений
Истории о победе над тяжелыми заболеваниями
Статьи о наших "выпускниках"
Статьи о диагностике заболеваний
Научные статьи о новых методах лечения заболеваний


Результаты опроса
Все опросы


 

Наши партнёры


Автор: Юрист
Разместил: Admin2   Дата: 2017-02-28 17:19
Загальне
Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб способами, встановленими гл. 3 Цивільного кодексу (див. ст.9), також іншим способом відповідно до змісту цього права,способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Право на захист особистих немайнових прав – це регламентоване правове регулювання на випадок оскарження, заперечення, невизнання, виникнення загрози порушення чи порушення особистого немайнового права.

Щодо способів захисту, то законодавець надає фізичній особі можливість застосувати для захисту свого особистого немайнового права від протиправного посягання з боку інших осіб загальні способи захисту, перелік та способи застосування яких встановлені гл. 3 ЦК,
і спеціальні способи захисту.

Спеціальні способи захисту поділяють на дві підгрупи:
1) такі, що можуть застосовуватися до всіх особистих немайнових прав (відновлення порушеного особистого немайнового права (ст. 276 ЦК); спростування недостовірної інформації (ст. 277ЦК); заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (ст. 278 ЦК);
2) такі, що можуть застосовуватися тільки до певного особистого немайнового права (можливість вимагати виправлення імені у разі його перекручення (ч. 3 ст. 294 ЦК).
Спеціальні способи захисту особистих немайнових прав не завжди в змозі ефективно, своєчасно та в повній мірі відновити порушене право.

І тому доволі часто порушення особистих немайнових прав тягне за собою також і завдання фізичній особі майнової та (або) моральної шкоди. В цьому випадку фізична особа, право якої порушене, може вимагати від порушника відшкодування завданої їй майнової та (або) моральної шкоди.
Підстави та порядок відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яка завдана внаслідок порушення особистих немайнових прав,відшкодовується на загальних підставах та в порядку, що передбачені відповідно: для майнової шкоди – в ст. ст. 22, 1166 ЦК України; для
моральної шкоди – в ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України.
При цьому строки позовної давності для відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, що завдана внаслідок порушення її особистого немайнового права, не застосовуються, якщо інше не передбачено в законі (п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України).
Строки позовної давності до вимог про захист особистих немайнових прав не застосовуються, крім випадків, прямо передбачених законом, наприклад до вимог про спростування інформації, яка поширена в засобах масової інформації позовна давність становить 1 рік, який обчисюється від дня поміщення недостовірних відомостей у ЗМІ або дня коли особи дізналась, або повинна була дізнатись про ці відомості.

Спростування недостовірної інформації

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
Cпростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Роз’яснення деяких моментів з коментованого ЦК

Під "правом на спростування" слід розуміти право фізичної особи вимагати від особи, яка порушила особисте немайнове право фізичних осіб шляхом поширення недостовірної інформації, визнання цієї інформації неправдивою у формі, яка є ідентичною чи адекватною до форми поширення неправдивої інформації.
В свою чергу, під "правом на відповідь" слід розуміти право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права.
Відмінність між відповіддю та спростуванням полягає в тому, що:
1) відповідь передбачає внесення пояснення щодо поширених відомостей, тоді як спростування зводиться до визнання попередньо поширених відомостей неправдивими;
2) відповідь здійснюється особою, стосовно якої були поширені відомості, або членами її сім'ї, тоді як спростування - особою, яка поширила ці неправдиві відомості.

Комментарии: (0)   Рейтинг:
Средняя оценка участников (от 1 до 10): Пока не оценено   
Проголосовавших: 0