Личный кабинет

Имя

Пароль

Запомнить меня


Забыли пароль?
Зарегестрироваться

Опросы:

Какие просьбы о помощи вызывают у Вас доверие и мотивируют откликнуться?

Сообщение в социальных сетях с просьбой перепоста или лайка
Объявление о сборе средств в печатных СМИ
Объявление о сборе средств по телевиденью или радио
Объявление о сборе средств на форумах
Объявление о сборе денег посредством акций и проектов
Объявление о сборе средств на благотворительных ящиках
Объявление о сборе денег посредством проведения мероприятий


Результаты опроса
Все опросы


 

Наши партнёры


Автор: Юрист
Разместил: Admin2   Дата: 2017-04-17 13:43
ИЗ РУБРИКИ "Вопросы граждан". К нам обратилась женщина с проблемой начисления штрафных санкций в зоне АТО.

Очень нужна юридическая консультация по банковскому праву, а точнее - кредит заемщику из зоны АТО. Опишу ситуацию подробнее.
С 2006 года в нашем учреждении стартовал зарплатный проект в Райффайзен банке Аваль. Одновременно банк предложил овердрафт. У каждого сотрудника была зарплатная карта, и кредитка, и у меня тоже. Банк автоматически списывал с зарплатной карты минимальный платеж, была возможность досрочного погашения. Никаких проблем не было, до августа 2014 года...(( Проблемы начались, когда банк у нас в городе закрылся, а вскорости город был под другой властью. Нашему учреждению (бюджетному, кстати, госслужба) перестали платить зарплату, в ожидании ее мы работали бесплатно 5 месяцев (так ничего и не дождались, но это совсем другая история). Вопрос тогда стоял, честно говоря - просто выжить, семья у нас многодетная, и мамы-пенсионерки (пенсии не платили тоже), о кредите просто старались забыть вообще на время, какой кредит, если на хлеб денег нет.
А спустя 5 месяцев оказалось, что на сумму задолженности уже набежали большие проценты и штрафы за просрочку. Я пыталась связаться онлайн с банком, чтобы решить вопрос. Приводила как аргумент Постанову о моратории на штрафные санкции для заемщиков из зоны АТО, но банк моим доводам не внял. Начались бесконечные звонки с давлением и требованием об уплате долга (мобильная связь тогда у нас еще работала). Я начала платить, частями, регулярно. Позже оказалось, что срок договора истек, банк его продлевать не пожелал, стали требовать уплаты всей суммы одновременно. Это было непосильно для меня. Я связывалась с банком регулярно, объясняла, говорила, что могу платить лишь частями. Отдавала на погашение долга всю свою пенсию ежемесячно (пенсия по инвалидности). Долг понемногу таял, да и звонками перестали донимать... Осталось совсем немного, буквально на месяц-два по моим расчетам (1-2 тыс грн). Я не смогла связаться с банком онлайн для уточнения суммы (потерялся пароль для входа, смс получить физически невозможно, здесь нет мобильной связи), чтобы погасить остаток суммы. По телефону сумму долга мне не озвучили, зато сообщили, что моя задолженность продана. Выяснить кому продана, с кем связаться - безуспешно, просто бросали трубку.
При личном визите в отделение банка мне тоже сообщили, что мой долг продан коллекторам (несмотря на ежемесячные платежи). Сказали, что была смс (куда, ведь тут нет связи...). Вручили распечатанную копию письма (не оригинал!), что права требования моей задолженности были отступлены ПАТ "Вектор Банк". Сколько я должна не сообщили.
Я написала в ПАТ" Вектор Банк", на что они ответили, что переуступили мой долг еще одной компании ООО "ФК "Доверие и гарантия" (Киев).
Теперь я совсем не могу понять:
- кому я должна
- сколько я должна
- из чего складывается сумма задолженности
- как мне грамотно действовать, чтобы в итоге не оказалось, что я должна не тысячу, а много тысяч "левому дяде", приобретя взамен кучу проблем.
Как я понимаю, у Райффайзен банка нет даже моего почтового адреса, на копии их письма указан г.Харцызск, почему-то. Регистрация у меня в г.Новоазовске.

Пожалуйста, проконсультируйте меня по этому вопросу, помогите решить проблему, очень прошу! Я не отказываюсь платить банку, не игнорирую требования, наоборот. Буду очень Вам признательна! Надеюсь на положительный ответ."

ОТВЕТ

15.10.2014 набав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014.
Відповідно до статті 2 цього Закону, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Надання овердрайфу за своєю природою є одним із видів кредитного договору, і тому підпадає під мораторій нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості.
Вимога про заборону нарахування є обов’язковою для дотримання банками та іншими фінансовими установами, про що зазначено у листі НБУ банкам України від 05.11.2014 № 18-112/64483

Зобов’язання банків виконувати вимоги України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлені статтею 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Про порядок заміни кредитора у зобов’язанні

У кредитних відносинах сторона яка взяла кредит є боржником, Банк у цьому випадку є кредитором.
Статтею 512 Цивільного кодексу України, встановлені підстави заміни кредитора у зобов'язанні
1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ст. 513 ЦКУ)

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 ЦКУ).
Відповідно до статті 515 ЦКУ, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Тобто якщо ви продовжували платити старому кредитору (тобто банку Аваль), то вважається, що ви виконували зобов’язання по сплаті кредиту належним чином, при умові, що Вас письмово не повідомляли.

Відповідо до статті 517 ЦКУ Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до статті 518 ЦКУ Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
Тобто, при переході пав вимоги до Вас, як до боржника, ПАТ «Вектор банк» зобов’язаний був надати докази що він є новим кредитором, а це підтверджується договором про відступлення прав вимоги, його ще називають договором Цесії.
Для того щоб ви почали виконувати зобов’язання по виплаті основної суми боргу по кредиту новий кредитор зобов’язаний надати докази того що він має право вимагати з вас гроші, а це відповідний договір згідно якого попередні кредитори передали право вимоги до ООО ФК Доверие и гарантия.
Тому я Вам раджу, звернутись до прокуратури, копію скарги направити до Національного Банку України, у скарзі викласти обставини, при яких у вас виникли проблеми з кредитом, з посиланням на ЗУ «Про тимчасовий заходи на період проведення АТО», розпорядження КМУ № 1053 від 30.10.2014 ( який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Ви маєте право вимагати надання ВАМ інформації про ваш кредит, у розрізі зі сплатою та підставою нарахування штрафу та пені.



ДОДАТКОВО публікуємо ЛИСТ НБУ з цього питання

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
Юридичний департамент
ЛИСТ
05.11.2014 № 18-112/64483
Банкам України

Про скасування пені та штрафів за договорами кредиту під час АТО
Національний банк України з метою забезпечення реалізації статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон), повідомляє наступне.
Статтею 2 Закону встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Банки мають встановлювати місце проведення господарської діяльності юридичної особи, фізичної особи - підприємця на основі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а місце проживання клієнта - фізичної особи - на основі даних, зазначених в поданих клієнтом офіційних документах або засвідчених в установленому порядку їх копій. Отримані дані банки мають співставляти з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 жовтня 2014 року № 1053-р.
Реалізація прав осіб, передбачених статтею 2 Закону, не потребує отримання банком будь-яких інших документів, в тому числі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Торгово-промислової палати.
Нагадуємо про необхідність неухильного дотримання вимог Закону та відповідальність керівників банків за їх невиконання.

Комментарии: (0)   Рейтинг:
Средняя оценка участников (от 1 до 10): Пока не оценено   
Проголосовавших: 0