Личный кабинет

Имя

Пароль

Запомнить меня


Забыли пароль?
Зарегестрироваться

Опросы:

Какие просьбы о помощи вызывают у Вас доверие и мотивируют откликнуться?

Сообщение в социальных сетях с просьбой перепоста или лайка
Объявление о сборе средств в печатных СМИ
Объявление о сборе средств по телевиденью или радио
Объявление о сборе средств на форумах
Объявление о сборе денег посредством акций и проектов
Объявление о сборе средств на благотворительных ящиках
Объявление о сборе денег посредством проведения мероприятий


Результаты опроса
Все опросы


 

Наши партнёры


Автор: Юрист
Разместил: Admin2   Дата: 2017-04-17 14:00
Щодо надання додаткової соціальної відпуски

План:
1. Поняття дитини.
2. Поняття одинокої матері
3. Поняття відпуски, соціальної відпуски
Висновки

Нормативно-правові акти:
1. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322
2. Закону України «Про відпуски» № 504
3. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402
4. Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811
5. Пленум Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.92.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми»

1. Поняття дитини

Відповідно до статті 1 Закону № 2402, дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше;
неповна сім'я - сім'я, що складається з матері або батька і дитини (дітей);
контакт з дитиною - реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Стаття 13 Закону № 2402 встановлює права, обов’язки щодо виховання дитини.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.


2. Поняття одинокої матері

Визначення одинокої матері надається у статті 18-1 Закону № 2811.
Відповідно до цього закону, статті 18-1, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Отже, поняття одинокої матері характеризується такими ознаками:
1) не перебуває у шлюбі;
2) відсутній запис про батька (матір) у свідоцтві про народження;
3) запис у свідоцтві про народження про батька зроблений за вказівкою матері;
Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

3. Поняття відпуски, соціальні відпуски

У зв’язку з відсутністю законодавчого визначення терміну відпуски, доцільним є використання визначення яке надають юристи-науковці.
Відпустка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.
Чинним трудовим законодавством (стаття 4 Закону України «Про відпуски» розрізняють такі види відпусток як:
1) щорічні відпустки
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням
3) творча відпустка
4) соціальні відпустки
5) відпустки без збереження заробітної плати

Зупинимось детальніше на соціальних відпусках, зокрема на додаткових відпустках працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону);
Так, згідно із статтею 19 Закону № 504 Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ).
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Визначене Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» поняття «одинока мати» застосовується лише для призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям відповідно до норм цього Закону і не поширюється на трудові правовідносини.
Судова практика надає біль широке поняття «одинокої матері».
Так, відповідно до пункту 9 Пленум Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06.11.92. одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама. Участь батька або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері статусу одинокої. Таким чином до категорії одинокої матері відносяться: жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена). Згідно зі статтею 19 Закону України "Про відпустки" жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Будь-якій категорії працівників може надаватись додаткова відпуска яка не передбачена законодавством, але вказана у колективному договорі.

Комментарии: (0)   Рейтинг:
Пока комментариев нет